Дослідження цегляних громадських будівель тривалої експлуатації

Б.Л. Назаревич

Дослідження цегляних громадських будівель
тривалої експлуатації

З 1992 р. виконано низку обстежень та застосовано на практиці запропоновані технології з осушення значної кількості громадських будівель. Найцікавіші випадки розглянемо в цій статті².

У листопаді 1998 р. управлінням містобудування та архітектури Львівської ОДА авторові було запропоновано виконати обстеження технічного стану деяких об’єктів м. Львова на предмет їхнього руйнування від заволоження та засолення, а також подати рекомендовані технології з усунення цих явищ без інвентаризації об’єктів щодо обсягу необхідних для виконання робіт. У поданому звіті було рекомендовано ремонтно-санаційні технології з усунення джерел замокання, а також влаштування горизонтальної гідроізоляції та зниження ступеня засоленості окремих стін, а також са-нуючі системи. Обстеження та остаточний звіт було виконано в сумісно з представником фірми “Шомбург” (Німеччина) п. М. Гарецким на фірмовому обладнанні та передано замовнику [3]. Обстеженню підлягали такі об’єкти:

-     Драматичний театр ім. М. Заньковецької;

-     Палац Потоцьких по вул. Коперніка;

-     Природничий музей по вул. Театральній;

-     Будівля економічного факультету Львівського університету на пр-кті Свободи;

-     Будинок науки і техніки депо Львів-Захід (РОКС);

-     Національний музей на пр-кті Свободи;

-     Головний залізничний вокзал (1903 р.) - матеріали обстеження та рекомендована технологія ремонту подана в [1, 2].

Величину структурної вологості стін заміряли в чотирьох місцях по висоті над рівнем підлоги в підвалі (всі об’єкти, що обстежувалися, мають підвальний поверх) за допомогою переносної електронної вологомірної станції ССМ-СЕЛАТЕ (карбідний метод).

Проаналізувавши отримані результати, виведено усереднені показники вологості стін об’єктів, що обстежувалися (див. табл. І).

Для отримання повної версії статті необхідно сконтактуватись з автором.